1. Про чесноти людини суди за тим, як вона розпочала справу, а не за тим, як їй вдалося її завершити.

  2. Якою б прекрасною не була думка, пройшовши через людські вуста, вона тьмяніє.

  3. Сказавши мудрі слова самовпевненому невігласові, інколи знаходиш утіху, але найчастіше від них не залишається й сліду.

  4. Роби добро розумному - дурного воно лише псує.

  5. Син свого батька для інших - ворог. Син людства - твій брат.

  6. Гідний, попросивши багато, задовольняється малим; нікчемний просить багато, але не буде вдоволений, навіть якщо даси більше, ніж він просив.

  7. Той, хто працює лише для власного добра, подібний до тварини, що пасеться тільки для себе; того ж, хто трудиться, виконуючи людський обов’язок, Всевишній відзначає Своєю любов’ю.

  8. Хто отруїв Сократа? Хто спалив Жанну д’Арк? Хто стратив Ісуса? Хто засипав нашого Пророка верблюжими нутрощами? - Натовп. Натовп безрозсудний. Зумій спрямувати його на шлях істини.

  9. Людина - дитя свого часу. Якщо вона погана, то в цьому винні й її сучасники.

  10. Якби влада була в моїх руках, я б відрізав язика тому, хто твердить, що людину неможливо виправити.

  11. Залишитися самотнім - однаково що померти. Усі біди падають на голову самотнього. У світі багато порочного, але в ньому ж є і втіха, і радість. Хто гідно витримає перше? Хто встоїть перед другим?

  12. Кому з нас не доводилося потрапляти в біду? Надію втрачає лише слабкий. Правда, що у світі немає нічого незмінного, але ж і зло не вічне. Хіба після суворої зими не приходить повновода квітуча весна?

  13. Якщо хтось мовчить у гніві, значить, усю його силу він приховав у собі. Той, хто сипле брудною лайкою, зазвичай або хвалько, або боягуз.

  14. Успіх і щастя п’янить людину. І лише один із тисячі вміє зберегти холоднокровність і розум.

  15. Якщо хочеш, щоб твої справи ладналися, берися за них розумно.

  16. Висока посада - наче висока скеля. На неї і повільна змія заповзе, і швидкокрилий сокіл злетить. Недоброзичливці починають вихваляти тих, хто ще не досяг вершини, а ті, довірливі, радіють їхнім словам.

  17. Світ - океан, час - подих вітру; ранні хвилі - старші брати, пізні хвилі - молодші. Покоління змінюють одне одного безперервною чередою, а здається, ніби їхній спокій незмінний.

  18. Простолюдин, який прославився розумом, вищий за царя, піднесеного щасливою долею. Юнак, який продає свою працю, достойніший за старця, що торгує своєю бородою.

  19. Ситий жебрак - диявол у людській подобі, ледачий суфій - лицемір.

  20. Поганий друг - як тінь: коли сонце над головою, від неї не позбутися, а коли насуваються хмари - її не знайдеш.

  21. Будь щирим із самотнім, підтримуй добрі стосунки з тими, хто має багато друзів. Будь обережним із безтурботним і стань опорою знедоленому.

  22. Марні й безплідні: безсилий гнів, любов без вірності, учитель без учня.

  23. Поки ти прагнеш щастя, добра тобі бажають усі, але щойно досягаєш мети, твій доброзичливець - лише ти сам.