Мусульмани! Існують на світі багаті й бідні, здорові й хворі, розумні й дурні, добрі й злі. Якщо хтось запитає, чому так є, ви відповісте: така воля Аллаха.

Але трапляється, що Аллах обдаровує багатством усіма зневажуваного ледаря, тоді як інший, поклоняючись Богові й чесно працюючи, все одно живе в нужді, ледве утримуючи дружину й дітей. Безневинна, тиха людина часто буває хворою та немічною, а якийсь шахрай чи злодій наділений міцним здоров’ям. У тих самих батьків одна дитина народжується розумною, а інша - нерозумною.

Аллах закликає всіх бути доброчесними й жити чесно. Праведним Він готує місце в раю, а грішникам - муки пекла; одних спрямовує на правильний шлях, інших - на хибний. Чи не суперечить це Божому милосердю та Його справедливості?

І люди, і все їхнє майно належать Аллаху. Він розпоряджається своєю власністю так, як вважає за потрібне.

Як нам зрозуміти Його діяння?

Чи означає твердити, що Творець безгрішний, - помітивши в Ньому недосконалість або похибку, мовчати про це зі страху? Якщо так, то чого може досягти смертний власними стараннями та зусиллями? Адже все відбувається з волі Творця. Тоді людям немає за що звинувачувати одне одного. Хіба, чинячи добро чи зло, вони не виконують волю Господа?

Розумна людина повинна знати: обов’язок віруючого - творити добро. Праведна справа не може боятися випробування розумом. Якщо не дати розуму свободи, то як розуміти істину: «Нехай пізнає Мене той, хто наділений розумом»?

Якщо в нашій релігії існує якась вада, то як заборонити розумній людині думати про неї? На чому взагалі ґрунтувалася б релігія без розуму? Чого варте добро, звершене без віри?

Ні, ти повинен зрозуміти й повірити, що добро і зло створені Богом, але не Він чинить їх. Бог створив багатство і бідність, але не Він робить людей багатими чи бідними. Бог створив хвороби, але не Він змушує людей страждати від них.

Інакше все було б марнотою.